ПЕРЕДІСТОРІЯ

На території, де нині розташована Одеса, свого часу побували різні кочові племена (печеніги, половці, сармати), воїни Золотої Орди та Кримського ханства, Великого князівства Литовського та Османської імперії. І кожен народ залишив тут свій слід у вигляді кам’яних і бронзових знарядь праці, монет, керамічного посуду, зброї та інших артефактів.

Під нинішнім Приморським бульваром знайдені сліди перебування давньогрецьких колоністів 7-го століття до нашої ери, а на Жеваховій горі виявлено святилище на честь Деметри.

Під час Російсько-Турецької війни 1787-1792 років російські воїни, за задумом імператриці Катерини ІІ, очистили узбережжі Чорного моря між Дністром і Дніпром від турецького флоту. першочерговим завданням, на той момент, стало захоплення турецької фортеці Хаджибей. 3 вересня 1789 року, за наказом князя Потьомкіна і під командуванням генерала де Рібаса і отамана Головатого, козаки Чорноморського війська і російські піхотні полки придушили артилерійським вогнем турецький флот і штурмом оволоділи фортецею Хаджибей….

вводная 2

Для північно-західного узбережжя Чорного моря почалася нова епоха, пов’язана з правлінням імператриці Росії Катерини ІІ. Таким чином, російські багнети і козацькі шаблі визначили місце майбутньої Одеси.

ПОЧАТОК

800px-Plan_de_Chateau_de_Codjabey_1784Місто, відоме далі як Південна столиця, з’явилося на карті Російської імперії після імператорського найвищого указу (травень 1794 року). А 6 січня 1795 року Катерина ІІ повеліла перейменувати Хаджибей в Одесу.

imp_Ek2Імператриця, німкеня по народженню що прийняла православ’я, доручила руському князю Платону Зубову, російському генералу Олександру Суворову, італійцеві (і іспанцеві по батькові) Йосипу Дерибасу, голландцеві Францу Деволану побудувати, буквально на голій скелі, нове європейське місто – Південну Пальміру.

де волан, портретФранц Павлович Девалан (Франц де Волан) – голландець за походженням і перший військовий інженер російської армії. З 1795 Франц Деволан спеціалізувався на будівництві фортець, призначення яких – охорона рубежів Росії. Свого часу, зацікавившись недавно зруйнованої фортецею Хаджибей, Франц Деволан створив ряд генеральних планів, згідно з якими, майбутнє місто повинно було стати не тільки військової гаванню, а й великим торговим центром Півдня Росії, зосередженням суспільного життя і державної влади на тільки що завойованій землі. Плани міста і гавані отримали найвищє імператорське затвердження і в 1796 році під головуванням графа Суворова і безпосереднім керівництвом Деволана були успішно реалізовані. Так почала відлік своєї історії Одеса…

одесса карта

ФЕНОМЕН ОДЕСИ

Виникнувшти наприкінці VXII століття і стрімко розвиваючись в XIX столітті, Одеса стає одним з найбагатших і упорядкованих міст Російської імперії. Велику роль у розвитку міста зіграло те. що на чолі його стояли енергійні і талановиті керівники (Дерибас, Рішельє, Воронцов, Левашов, Новосельський, Коцебу, Маразлі)

ПРОЧИТАТИ “ОДЕСА: ІСТОРІЯ ТА ОСОБИСТОСТІ

Місцеве купецтво жертвувало значні суми на розвиток міста. Мережа середніх навчальних закладів, Новоросійський університет, музичні і художні училища готували нову інтелігенцію; багатонаціональний склад населення сприяв взаємозбагаченню культур різних народів і формував своєрідну культуру.

Через кілька років після заснування, місто стає найбільшим хлібним експортером і відкриває нову золоту сторінку власної історії. У свою чергу, через Одеський порт в імперію потрапляють необхідні товари з Європи, Малої Азії, Північної Африки. Герцог Рішельє привертає в молоде місто зарубіжних інвесторів і талановитих фахівців. Таким чином, вже в перше десятиліття свого існування, Одеса стає інтернаціональним, космополітичним, еклектичним містом.

Уже в ХІХ столітті на гостей міста справляло незабутнє враження вроджений космополітизм жителів. У школах мирно вчилися діти грецького, єврейського, вірменського, російського, словенського, молдавського, німецького, французького, італійського походження. В Одесі мирно сусідили храми різних конфесій, в театрах йшли вистави російською, польською, італійською, німецькою мовами.

Такою Одеса була вже через кілька десятиліть після заснування: живе та веселе місто з етнічно строкатим, енергійним, вільнодумним населенням. Життєва стійкість, вроджений оптимізм і витончений гумор одеситів – така душа цього дивного міста….

ОДЕССА восточные славяне рус copy

ОДЕССА поляки copy