«Подумайте – місто, в якому легко жити, в якому ясно жити … В Одесі солодкі й томні весняні вечори, пряний аромат акацій та наповнений рівним і чарівним світлом місяць над темним морем … Літературний Месія, якого чекають настільки довго та настільки безплідно, прийде звідти – з сонячних степів, обтічних морем». Це сміливе твердження одесита Ісаака Бабеля не буде здаватись таким вже безпідставним, якщо дізнатися про кількість талановитих письменників, поетів, публіцистів, народжених в Одесі та про літераторів, натхнених нашим містом на безсмертні твори….

Вперше Одеса описана в другій половині 1795 року (через рік з дня її заснування) англійкою Мері Гутрі в книзі “Подорож, здійснена в 1795-1796 роках у Тавриду …”, і з тих пір стала одним з улюблених образів письменників, які відвідують Південну Пальміру. «… я знову присвятив вечір книгам, а саме книгам про цей край, які видани у місті. Вони тут у такій великій кількості й доводять таку велику розумову роботу, що Одеса, з цієї точки зору, напевно, тримає першість серед інших міст. Треба визнати, що рух цей в місті, що налічує лише п’ятдесят років, – надзвичайно вражає … Друкарні знаходяться в постійному русі … з професорів ліцею та інших навчальних закладів, з людей, яким-небудь чином, пов’язаних з наукою, – мало знайдеться таких, які не писали би книгу зі свого предмету. Неможливо не дивуватися цьому, а також і не захоплюватися ». В.Крашевський «Спогади про Одесу…».

Найвідомішим гостем нашого міста був, безумовно, Олександр Пушкін. Вперше поет побачив Одесу восени 1820 року, прямуючи з Криму до Бессарабії. У березні 1821 року він зупинився у нашому місті на декілька днів, потім більше двох тижнів прожив у травні 1823 року і, нарешті, 3 липня 1823 року О.С. Пушкін приїжджає до Одеси, щоб залишитися тут на знамениті тринадцять місяців, завдяки яким Одеса навіки увійшла в історію світової культури.

В Одесі Пушкін написав близько трьох глав роману у віршах “Євген Онєгін”, завершив поему “Бахчисарайський фонтан”, написав значну частину поеми “Цигани”, створив понад 30 ліричних віршів. Поет описав Одесу в “Євгенії Онєгіні”, чим видав місту, за образним висловом поета В.І. Туманського, “грамоту на безсмертя”.

(російською) Я жил тогда в Одессе пыльной…
Там долго ясны небеса,
Там хлопотливо торг обильный
Свои подъемлет паруса;
Там все Европой дышит, веет,
Все блещет югом и пестреет
Разнообразностью живой…

Пам’ятники О.С. Пушкіну встановлені на Приморському бульварі навпроти Міської ради і на вул.Пушкінській, 13 біля Меморіального музею-квартири О.С. Пушкіна. «Тінь» Пушкіна завжди зустріне Вас на розі вулиць Рішельєвської та Дерибасівської.

У 1820-1821 роках в Одесі побував поет В.Ф. Раєвський. У 1818 році тут жив К.Н. Батюшков, який закінчив в Одесі цикл перекладів “З грецької антології”. Десять років по тому Н.І. Гнедич завершив в Одесі переклад поеми Гомера “Іліада”.
У 1837 році наше місто відвідав В.А. Жуковський – тут жили його племінниця – дитяча письменниця А.П. Зонтаг та його великий друг літератор А.С. Стурдза.

У 1825 р в Одесу приїхав польський поет Адам Міцкевич, засланий сюди за своє вільнодумство. Тут він прожив дев’ять місяців, викладав у Рішельєвському ліцеї на вул. Дерібасовській. Зараз на цієй будівлі встановлено меморіальну дошку, а пам’ятник йому прикрашає Олександрівський проспект у центрі міста.

У 1848 р і в 1850 – 1851 роках Одесу відвідував Микола Васильович Гоголь. Жив він на вулиці Надеждінській (тепер вул. Гоголя). Тут письменник працював над другим томом «Мертвих душ» і готував нове видання чотиритомного зібрання своїх творів. Під час його перебування в Одесі був поставлений спектакль «Ревізор», на якому був присутній автор. У одеситів існує легенда про те, що в будинку, де жив М.Гоголь, оселилися безмовні «мертві душі», а згорілий другий том його безсмертного роману досі покоїться в стінах його колишньої квартири.

У Саду скульптур Одеського літературного музею в 2009 р встановлено пам’ятник М.В. Гоголю.
У 1854 р проїздом з Дунайської армії до Севастополя побував в Одесі й Лев Миколайович Толстой.

У 1860 р в Одесі побував Олександр Миколайович Островський, п’єси якого з успіхом йшли на сцені Одеського театру. Неодноразово бувала в Одесі українська поетеса Леся Українка. Її вірші охоче поміщає журнал “Мить”. У 1892-1895 роках в Одеській комісії по боротьбі з філоксерою працював М.М. Коцюбинський. Цей період позначився в його першому оповіданні “Помстився” і в повісті “Fata morgana”.

Прославив наше місто і всю свою творчість «Одеськими оповіданнями» народжений у нашому місті Ісаак Бабель. «Стислість змісту змагалася в моїх творах з рішучим забуттям пристойності … І ось я буду говорити, як говорив Господь на горі Сінай з палаючого куща. Кладіть до вух своїх мої слова … Є люди, вже приречені смерті, і є люди, які ще не почали жити. Є люди, які вміють пити горілку, і є люди, які не вміють пити горілку, але все ж п’ють її. І ось перші отримують задоволення від горя і від радості, а другі страждають за всіх тих, хто п’є горілку, не вміючи пити її … Ви знаєте все. Але що користі, якщо на носі у вас як і раніше окуляри, а в душі осінь?..» І.Е.Бабель.

На вулиці Рішельєвській навпроти будинку, де жив Ісаак Бабель, встановлено пам’ятник, і одна з вулиць його рідного міста носить його ім’я.

З Одесою пов’язані й коріння улюбленого дитячого письменника, літературознавця, критика та перекладача Корнія Івановича Чуковського. Він навчався в Одеській гімназії, з 5-го класу якої був виключений за указом «очищення» від дітей «низького» походження. У ряді своїх творів Корній Чуковський описує одеські події того часу. На його будинку, вул. Пантелеймонівській, д.14, встановлено меморіальну дошку.

В Одесі (1890 р) на М’ясоїдівській вулиці жив з сім’єю Шолом-Алейхем. Він співпрацював з газетами «Одеський листок» та «Одеські новини», а також видавав в Одесі свої твори.
Свій слід у житті міста залишив основоположник нової єврейської літератури Менделе Мойхер-Сфорім, який жив в Одесі з 1881 по 1917 роки.

У 1891 р з Бессарабії прийшов до Одеси молодий Олексій Пєшков (Максим Горький). Тут він працював вантажником у порту, жив у нічліжці з робочим людом. Цей одеський період життя письменника знайшов відбиття у творах Олексія Максимовича, зокрема, в оповіданні «Челкаш».

У 1909 р Одесу відвідав український письменник Іван Франко. Часто приїжджав до Одеси та подовгу жив Іван Олексійович Бунін. Він дружив з багатьма видатними письменниками, а в 1898 році співпрацював з одеською газетою «Южное обозрение», де друкував свої статті та оповідання. В останні роки перед еміграцією (1918 – 1920 рр.), які були проведені в Одесі, І.О. Бунін жив на вул. Княжої, 27. Про це свідчить меморіальна дошка, встановлена на будинку в день 110-річчя письменника.
У 1889 році в Одесі народилася й жила у районі 13 станції Великого Фонтану поетеса Анна Ахматова.

У нашому місті навчався й працював письменник Борис Житков. У 1914 р вперше в Одесу приїхав Володимир Маяковський. Він виступав з віршами у Російському драматичному театрі. Про Одесу поет згадує в поемі «Облако в штанах»: «Ви думаєте, це марить малярія? Це було, було в Одесі. «Прийду в чотири», – сказала Марія. Вісім. Дев’ять. Десять».

Одесу в різний час відвідували такі відомі письменники, як Володимир Короленко, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Коцюбинський. В еміграції тут знаходився болгарський письменник Іван Вазов. Одесу відвідали класики зарубіжної літератури – Теодор Драйзер і Марк Твен, який спеціально приїжджав до Одеси, щоб побачити на власні очі диво світу – «Гігантськи сходи», теперишні Потьомкінські.


З Одесою нерозривно пов’язана творчість Олександра Івановича Купріна. За спогадами його дочки, він любив Одесу більше інших міст. Тут він написав свій знаменитий «Гранатовий браслет», що став символом високого кохання, багато оповідань і нарисів. А.І. Купрін часто бував у одеському пивному льосі «Гамбрінус», який до цих пір знаходиться на перетині вулиць Дерибасівської та Преображенської, де віртуозно грав Сашка-музикант. Послухати його і відпочити приходили портові вантажники, рибалки, моряки, які стали персонажами однойменного оповідання письменника. Паустовський, згадуючи про свій одеський період життя, писав, що йому довелося проводити в останній путь Сашку-музиканта і тим самим поставити своєрідну крапку в оповіданні «Гамбрінус» Купріна, якого тоді вже не було в живих. На згадку про великого письменника один з провулків Одеси носить його ім’я, а на вул. Маразлієвській, буд.2, будинку, де він жив, встановлено меморіальну дошку.
Якщо Київ для К.Г. Паустовського був містом дитинства і отроцтва, гімназійних років і першої проби пера, то Одеса стала містом молодості та серйозної роботи в якості журналіста й письменника. Вперше в Одесу К.Г. Паустовський приїхав в роки Першої світової війни у складі польового санітарного поїзда. Тоді він познайомився з корінними одеситами, з їх неповторними мовою та гумором. Надалі ці враження знайшли відображення у багатьох творах письменника. В Одесі працює Музей К.Г. Паустовського, Міська бібліотека № 2 носить його ім’я, в Саду скульптур Одеського літературного музею в його честь встановлено пам’ятник «Час великих очікувань».

Наприкінці XIX століття у наше місто приїжджав А.П. Чехов. В одеському театрі ставилися його п’єси “Три сестри”, “Ведмідь” “Дядя Ваня”.

З 1896 року в Одесі щорічно бував Іван Бунін. Історія ряду його творів пов’язана з нашим містом (“Село”, “Сила”, “Я все можу”, “Святочне оповідання”). В далеку й трагічну еміграцію він їхав звідси у 1920 р, залишивши своїм щоденникові записи про останні два роки життя в Одесі – “Окаянні дні”.
В Одесі вперше побачив море Чудовий письменник Олександр Грін і закохався в нього на все життя. Він закарбував риси нашого міста в оповіданнях “Капітан Дюк”, “За законом”, “Випадковий дохід”. Грін назвав Одесу початком свого великого плавання.

Літературне життя Одеси після революції та громадянської війни відзначена створенням у 1918 році гуртка “Зелена лампа”. Звідси почав свій творчий шлях одесит Едуард Багрицький, який присвятив рідному місту прекрасні вірші:

 

(російською) Я одинок. Одесское, густое,
Большое солнце надо мною встало,
Вгоняя в землю, в травы и телеги
Колючие отвесные лучи.
И я свищу в отчаянье, и песня
В три россыпи и в два удара вьется
Бездомным жаворонком над толпой.

Народилися й почали публікуватися в Одесі Ілля Ільф, Віра Інбер, Лев Славін. Перу відомого поета-сатирика Степана Олійника належать спогади про літературну Одесу двадцятих-тридцятих років, в нашому місті він отримав освіту, визначився як поет і журналіст. Літературний гурток «Колектив поетів», створений в 1920 р, об’єднав плеяду талановитих письменників і поетів, багато з яких стали класиками світової літератури: Едуард Багрицький, Валентин Катаєв, Юрій Олеша, Віра Інбер, Володимир Сосюра, Ілля Ільф, Олексій Чичерін, Георгій Шенгелі, Зінаїда Шишова, Семен Кірсанов, Лев Славін, Анатолій Фіолет, Ніна Гернет, Борис Бобович, Олександр Кранцфельд, Аделіна Адаліс, Марк Тарловський, Осип Количев, Семен Гехт, Сергій Бондарін.

У 1925 р у Москві відбувається знайомство двох знаменитих одеситів, письменників Іллі Ільфа та Євгена Петрова, а вже через три роки вони створюють свій перший роман «Дванадцять стільців», який приніс їм світову славу. Пам’ятник «Дванадцятому стільцю» прикрашає Міський сад Одеси.

Жваве літературне життя завжди приваблювало до нашого міста відомих письменників і поетів, які отримували тут великий творчий заряд: у 1924 році – Всеволода Іванова та Бориса Пільняка, у 1925 році – Михайла Свєтлова та Михайла Голодного, у 1928 році – Остапа Вишню, в 30-і роки – татарських поетів Мусу Джаліля та Ахмеда Іскана, українських поетів Максима Рильського та Миколу Бажана.

Сучасне літературне життя Одеси також багате талановитими письменниками та діючими літературними музеями, студіями, співтовариствами. Живий класик сатиричних мініатюр Михайло Жванецький народився в Одесі, і любов до неї стала головною темою його творів. Втім, як і всіх знаменитих одеситів … «Письменників в Одесі багато, тому що нічого не треба вигадувати. Щоб написати оповідання, треба відкрити вікно та записувати… Одеса давно й постійно експортує в інші міста і країни письменників, художників, музикантів і шахістів. Фізики і математики виходять гірше, хоча батько нашої космонавтики Корольов – одесит. Але Бабель, Ільф і Петров, Катаєв, Ойстрах, Гілельс – всі мої родичі. Мечников і ще купа великих людей». (М. Жванецький).

Цілком закономірно, що в 2019 році Одесса стала “Літературним містом ЮНЕСКО”, адже, за словами талановитого письменника-одесита Георгія Голубенка “Одеса – це не просто місто, це посмішка Бога”.


О.ШАЛАШНА

©при копіюванні статті – посилання на автора та активне посилання на сайт – обов’язкові!